Як розігнати колайдер у суспільстві

Як навчалися учасники попереднього набору Соціального колайдера в Дніпрі та Запоріжжі читайте тут.

Минулої осені «Дивовижні» запустили проект, який прискорює заряджені частинки і виробляє потужну енергію. Але мова не про електрони. Йдеться про активістів з Дніпра та Запоріжжя!

Прямо зараз «Соціальний колайдер» стартує у двох наступних містах: Маріуполі та Сєвєродонецьку. А ми, осмисливши досвід попереднього проекту, ділимося деякими його досягненнями та уроками.

 

Маючи багаж із власних акцій, «Дивовижні» розробили програму з підготовки та запуску соціальних проектів. Вона мала поєднувати корисну теорію та максимально наближені до реального життя практичні навички. «Відсіки» нашого колайдеру були такими:

  • відбір учасників;
  • три етапи Навчально-практичного модуля;
  • конкурс соціальних проектів.

Оскільки програма була добровільною і трималася на мотивації й ініціативі, ми передбачали певну плинність. Під час навчання деякі учасники завершували співпрацю з нами раніше. Натомість приєднувалися нові. Формати проектів «частинок колайдера» змінювалися, вони набивали метафізичні гулі – і краще розуміли, що і як робити надалі.

Де ми шукали таланти

Як знайти тих, хто насправді горить ідеєю та готовий втілювати її у життя? Ми оголосили відкритий набір! Розмістили в соцмережах промо-пост з умовами та гугл-формою, в якій кожен міг розказати про свій проект та його важливість.

Охоплення_в_fb

Наші пости на фейсбуці поширили 171 разів. І ось результат: за два тижні ми отримали 65 заявок з Дніпра та 66 із Запоріжжя.

 

Тадам! Далі почалося найскладніше: відбір 20 заявок для кожного міста. Адже треба бути об’єктивними, обрати саме тих, кому програма Модуля найбільше придасться. І тут неабияк зарадило живе спілкування: ми провели скайп-бесіду з кожним кандидатом. Під час розмови звертали увагу на мотивацію: наскільки людина прагне до змін, наскільки готова працювати над своїм задумом тут і зараз?

 

Фух! Відібравши 20 учасників у Дніпрі та 23 у Запоріжжі, ми нарешті розпочали підготовку.

Магія Фейсбуку, працюй!

Нам потрібно було постійно бути на зв’язку з учасниками з двох міст, оперативно повідомляти про зміни та ділитися презентаціями спікерів, конкурсами та можливостями. Для спілкування ми обрали два канали:

  • фейсбук – для більш неформального спілкування та обміну цікавинками;
  • гугл-розсилку від кураторів міст – для інформування про етапи підготовки, домашні завдання, необхідні документи тощо.

Сторінка закритої події на фейсбуці дала змогу вести з учасниками інтерактивний полілог. Але зізнаємось: ми трохи переоцінили славетну фейсбучну магію. Сподівалися затягти тих, хто там досі не мешкав. Нам здавалося: кожен, хто планує працювати з громадами та впроваджувати круті соціальні проекти, просто зобов’язаний тут варитися! Ми постили гіфки, писали забавні пости… Але все одно деякі учасники так і не наважувались переходити до невідомого бурхливого фейсбука із затишного ВКонтакта.

Ідеї виходять у місто

І ось настав час практики. В рамках першого етапу Навчально-практичного модуля наші учні отримали завдання організувати три соціальні акції. Які саме, визначали, голосуючи за їдеї колег. Обрали найкорисніші на їхню думку, розділилися на команди та почали роботу. На підготовку та організацію ми дали кожній команді 10 днів та 1000 гривень.

Слово організаторам і учасникам!

Розповідає Олена Корабльова, кураторка «Соціального колайдера» в Дніпрі.

«Під час акції «З чистими думками в чистий двір» у сквері «Чижик» команда попрацювала з місцевою громадою і навіть знайшла художницю, яка спроектувала цей сквер. Олена Трохимівна долучилась до ДивоДвижу та брала участь у реставрації місця.

 

Учні відновили вхід, почистили пісочницю. Залучили волонтера, який відремонтував три лавки. Зацікавились і мешканці вулиць Новокримської та Матроської, на перетині яких розташований сквер. Мами з дітьми висунули ідею реставрувати решту майданчика. Учні домовилися з жителем будинку навпроти «Чижика» та підключили музичну систему до живлення в його квартирі. З музикою утворилась атмосфера свята!»

 

«Онлайн-флешмоб #сміттявсмітник привернув увагу журналістів: телеканал університету та місцеве телебачення взяли інтерв’ю в учасників акції. Захід одночасно проходив у двох містах: частина команди працювала в парку імені Глоби у Дніпрі, частина – в Кривому Розі. Ідеї свідомого поводження з відходами поширювали за допомогою селфі: викидаючи сміття до урни, людина робить фото та викладає його в мережу в спеціальній рамці з хештегом #сміттявсмітник».

 

«Команда акції «Стіна поезії» вирішила популяризувати українську культуру, поєднавши вірші та стріт-арт. Обрали будинок в Лівобережному районі Дніпра, домовилися з членами ОСББ, отримали дозвіл і разом обрали цитату з пісні Святослава Вакарчука. Разом з мешканцями двору нанесли рядки на стіну. Долучалися навіть наймолодші: малювали все, що заманеться. Тільки фарбою, що змиється дощем».

 


Ділиться враженнями Наталя Воронцова («З чистими думками в чистий двір»):

«Не покидала переконаність, що ми на правильному шляху – коли потрібні люди знаходилися самі. Так, прийшли не всі, але ж 95% запланованого було виконане. Діти зробили дуже багато. Що радує: учасники обмінялись контактами та планують робити щось подібне самотужки! Щодо інформування населення: бажано починати трохи раніше. Ми клеїли афіші на дошках, але їх зривали. Клали у поштові скриньки, але люди перевіряють їх не щодня… Ми отримали дуже цінний практичний досвід!»


 

Каріна Набока (#сміттявсмітник у Запоріжжі):

«На первом мероприятии порадовала обстановка: музыка, игры, все вовлечены, помогают друг другу. Детки с радостью разукрашивали скамейки. На втором мероприятии, организованном совместно с командой Кривого Рога, было приятно видеть много молодых ребят, семейных пар, которые проходили анкетирование, делали селфи, давали интервью. Ушла наполненная счастьем!»

 

 


 

Наталя Щєтініна (#сміттявсмітник у Кривому Розі):

«На жаль, людей було менше, ніж ми очікували, через складні погодні умови. Однак ті, з ким ми спілкувалися, в більшості підтримали акцію. Із задоволенням фотографувались та заповнювали анкети. Діти робили малюнки на асфальті. Ми отримали 17 анкет, фотографії, нові знайомства. Головне – ми привернули увагу до проблеми і сподіваємось, що надалі нас підтримає ще більше людей!»

Запорізький ДивоДвиж

Насиченими видалися всі три дні, коли тривав #ДивоДвиж у Запоріжжі (24-25 вересня).

 

Розпочала марафон соціальна акція #громадянинпес (#гражданинпес) у парку Трудової слави. Команда мала на меті поінформувати власників песиків про небезпеку неприбраних продуктів собачої життєдіяльності. Загорнувши екологічні факти в розважальну обгортку, провели пізнавальну вікторину. Розіграли фірмові бандани, що символічно робили чотирилапих справжніми містянами. Локацію прикрасили яскравими прапорцями та інфографікою, які привертали увагу перехожих. Приємно, що учасники самі домовилися з місцевою громадською ініціативою «Приручи місто» та розмістили цілу фотовиставку «Не проГАВ друга», присвячену тим, хто знайшов своїх чотирилапих приятелів на вулиці.

Наступні дві команди вирішили об’єднати заходи (нетворкінг для ГО «ZP GO» та «КВЕСТ GO»), провівши їх на одній локації – історичній будівлі «Лофт Млин». Захід був поділений на два блоки презентацій та перерву з елементами тімбілдінгу. Учасники мали швидко об’єднатися в команди та відіграти казку «Червоний капелюшок» у різних кіножанрах. Команда нетворкінгу пережила найбільше неочікуваних випробувань, але з гідністю подолала труднощі. Варто лише згадати миски з борошном, куди доводилося пірнати обличчям! Фінальним завданням було зробити світильник з непотребу, який вони знайшли по закутках. Усі впоралися чудово!

 


 

Яна Бобіно (акція #громадянинпес):

 

«Ідея була в мене дуже давно, але втілилась лише завдяки «Дивовижним». Багато людей підтримали нашу ініціативу, близько половини відвідувачів парку повідомили, що давно прибирають за своїми песиками. Дехто не згоден з відсутністю інфраструктури для вигулу собак, тож принципово прибирати не збирається – але таких мало. Підготовка проходила приємно та з гумором. Виникали складнощі з дизайном, та ми розподілили обов’язки – і все було виконано вчасно. Щиро віримо, що вулиці стануть чистішими!»

 


 

Аліна Антіпіна (нетворкінг для ГО «ZP GO»):

 

«Для мене це був перший досвід створення проекту, голова йде обертом від інформації та емоцій. Найважчим було налагодити контакт з командою, уникнути конфліктних ситуацій і знайти правильні слова для всіх. Дякуючи проекту, я помітила позитивні зміни у своїх думках, тому сьогодні я вже трошки інша людина, відкрита до змін та готова змінювати світ».

 


 

Юлія Зінченко («КВЕСТ GO» у Лофт Млин):

 

«В процесі підготовки завжди боїшся: щось забудеш і це виявиться лише під час події. Але, на мою думку, все вдалося! Показати слова на тему мистецтва важкувато, але мене здивувало, як швидко команди відгадували такі слова, як «експресіонізм». Конкурс з мукою виявився найжорстокішим, але квест у будівлі старого млина неможливий без такого завдання. Команда організаторів – нереально круті!»

Підвищуємо спроможність проекту

Після перших практичних спроб «частинки» колайдера, отримавши заряд високих енергій, отримали також інструменти для розвитку своїх планів.

На другому етапі на них чекали:

  • «Форум-театр», який допоміг опрацювати проблемні моменти з  щоденного життя активного громадянина: як спілкуватися з представниками влади безконфліктно, що робити, коли друзі не підтримують твою активну позицію, як залучити людей до своєї справи;
  • навчання навичкам публічних виступів та SMM-просування заходів;
  • певна кількість юридичної освіти: знайомство із законодавчими аспектами громадської діяльності та зовнішніх комунікацій;
  • досвід вписування найшаленіших творчих ідей у конкретний контекст українських реалій сьогодення;
  • вирішення важливого питання: де і як шукати фінансування своїх проектів, які канали залучення коштів можна і треба використовувати?

 

Ярослава Коротецька, куратор «Соціального колайдера» в Запоріжжі:

 

«Можна прослухати безліч лекцій, пройти десяток воркшопів, та все це штучні умови. Коли ми дали учасникам Модуля завдання організувати подію, вони отримали реальний досвід, зрозуміли, якими насправді можуть бути ризики. Тепер, будуючи нові проекти, вони будуть відштовхуватись від набутої практики. Краще раз прожити, ніж сто разів почути!»

 


 

Нарешті, хвилююча подія: на третьому етапі учасники, вже відчувши власні сили і можливості, презентували свої проекти менторам та потенційним інвесторам.

Про те, як за цей час складається подальша доля активних «частинок», зіштовхнутих «Соціальним Колайдером», ми розповімо в наступній серії нашого високоенергетичного серіалу! Включайтесь і не перемикайтесь! 😉

Підготувала Юля Шекет

Про те, як колайдерівський досвід змінив життя учасників, читайте тут:

Залиште коментар

Будь першим хто прокоментував

avatar
wpDiscuz