Креативимо в індустріальних масштабах! uCRAZYans у Дніпрі

Любите своє місто, але чогось у ньому бракує? Цілком можливо, що ви можете це виправити!

«Уже втретє за рік соціальні ініціативи збираються разом на громадському просторі uCRAZYans задля спільної розбудови громадянського суспільства»… Ні-ні, почнемо не так! Давайте спочатку поставимо собі питання. Що то таке – громадський простір? Що вони роблять – соціальні ініціативи? Що то за штука – громадянське суспільство?

 

Абстрактні поняття легше передавати конкретними картинками. Отже, уявімо собі зелений газон посеред сонячної набережної. На ньому фотографується весела компанія. Співрозмовники зафренджуються на фейсбуці та домовляються про зустріч… Так, ми анітрохи не жартуємо: це саме соціальні ініціативи на громадському просторі у процесі розбудови громадянського суспільства 🙂 Звучить дивно? Зараз пояснимо!

Коротка довідка: у чому суть uCRAZYans? Захід реалізовується спільно міжнародною організацією Pact та ГО «Дивовижні», щоб показувати цікаві проекти із залучення людей до активного соціального життя. Цього року він був проведений спочатку в Житомирі, а потім в Луцьку. І в кожному місті активні мешканці самі визначають тематику події.

Дніпряни вирішили краще пізнати своє місто як колиску креативних індустрій. Адже від художніх майстерень до програмування інтерактивних розваг – тут стільки всього! Дуже доречно знайшлася дніпровська фішка: разом із wayme «Дивовижні» перед заходом провели незвичну екскурсію, що знайомила з прихованими цікавинами Дніпра.

 

А 17-18 червня на Фестивальному причалі активно запрацювали: інтерактивний музей просто неба, де різні організації пропонували пізнавальну взаємодію; квест-рум, де можна було спробувати себе в ролі містянина з суперздібностями; і лекторій (знов-таки, на повітрі), де відбувалося спілкування з активістами, які вже мають досвід змін у країні

Тут нічого нема? Зробимо!

 

Організацій, ініціатив та проектів з усієї країни для інтерактивного музею зібралося стільки, що лише перелік зайняв би півстатті. А біля кожного стенду точилася активність: розгадували гендерні кросворди, «плели павутину» взаємозв’язків зі співвітчизниками, заряджали смартфони крутячи педалі, малювали мультики… До чого ж тут громадське суспільство? Розкажемо лише на одному прикладі.

 

Стоїмо біля стенду Vezha Creative Space. Ця ініціатива завітала в гості до Дніпра з Маріуполя. Команда, що створила креативний простір у старій водонапірній вежі, пропонує подумати: а що класного можна було б зробити у нас? Адже в кожному місті є свої цікаві місця, у яких нічого не відбувається, бо там нічого нема, крім бур’янів і любителів пива. А якщо зібратися, придумати щось прикольне, обладнати? «Але де брати кошти, людей, дозволи?»… Можна дізнатися про це у тих, хто вже робить щось подібне! Дніпряни починають втикати у мапу міста прапорці з написами про свої мрії, плани та ідеї.

Надія, студентка ДНУ, розповідає, що в районі, де розташовані кілька вишів, багато закинутих просторів, а студенти збираються просто на вулиці. Вона прагне влаштувати коворкінг. Радимо їй надихнутися досвідом «Білого простору», створеного студентами Могилянки. Волонтер Дмитро згадує про «заброшку» і втикає прапорця поруч: тут би добре було створити музей сучасного мистецтва!

Тим, хто відмічає свої райони, де «нічого нема», простими побажаннями: «Безпечний дитячий майданчик на Катеринославському бульварі», «На проспекті Гагаріна великий занедбаний простір, тут просяться лавки, парклети, газон, wi-fi», «Прибрати на косі» – розповідаємо про київський Самосад.

А хтось, виявляється, не тільки мріє, але й діє. Біля прапорців бажаючих щось створити у парках Глоби та Шевченка втикаються прапорці Наталі Воронцової. Її ініціатива «Доброскоп» періодично проводить там гру для всіх бажаючих, пропонуючи обміняти свої недоліки на чесноти. Для того ж парку Глоби, розповідає тренер громадського бюджету Ірина Стасюк, створюється проект відновлення, який подаватиметься на громадський бюджет Дніпра. Так, де там іще «нічого нема»?.. 😉

Ігор і Ольга Турлюн розповідають, як у районі «Шолохова-стріт», де теж «нічого нема, лише ліс», громада разом творить зміни. Бо за їхньою ініціативою тут вже не лишилося жодного ЖЕКівського будинку: всі створили ОСББ! Після закінчення uCRAZYans даруємо для їхнього району газон, що використовував проект «Сад поруч», і повертаючись до Києва, отримуємо фото: він уже росте. Подавайте світові запити, він їх чує!

Вийти з бульбашки

 

Відходимо трохи від інтерактивних інсталяцій, щоб послухати, що відбувається на освітньому лекторії. І не помічаємо, як минає година. Виявляється, слухати лекції не менш захоплююче, ніж дивитися гостросюжетні фільми!

Ярослав Юрчишин розповідає про досвід Prozorro. І виявляється, що через державні закупівлі щорічно проходять біля 250 млрд. гривень. І якщо їх використовувати нечесно, то біля 50 млн. на день (50 млн. на день, Карле!) втрачається. «Якщо кожен третій українець витратить півгодини на тиждень на моніторинг того, що його цікавить, можна зекономити величезні кошти».

Міріам Драгіна ділиться концепціями Brain&Ukraine. І дізнаєшся, що ми маємо таких вчених, якими пишається весь світ. І не одного-двох, а сотні. «Я питала науковців, чи існує антидот війні. Він є. Це знання. І ми можемо отримати його від наших дослідників. Впевнена, що вже за два роки вченим бути стане не менш сексуально, ніж айтішником!»

Люба Колосовська розказує, як справляється з проблемами «Батарейки, здавайтеся»  – проект, що не використовує грантів узагалі, формуючи 100% бюджету за рахунок внесків людей. Один благодійник, приміром, вніс аж 120 000 грн. «Скоро ми запускаємо ще один новий проект. Можливо, у вас є ідеї? Можемо втілювати їх разом!»

Марія Насєдкіна зізнається, що ідея «Дивовижних» зросла буквально з нічого. «Ми не мали ні людей, ні фінансування… Було лише прагнення. І досвід показав, що ти можеш досягти великого, починаючи з малого. Ти навіть не задумуєшся, що якісь ресурси є доступними, поки не починаєш стукатися. Тому я хочу, щоб за допомогою таких просторів ми одне з одним знайомилися. Хотіла б попросити вас познайомитися з трьома класними людьми, з якими вам би хотілося щось робити разом. І побачите, як зміниться світ навколо!»

Віктор Артеменко розповідає про виклики РПР та про досвід нетворкінгових зустрічей для активістів. «Мене надихнуло, як перед Європарламентом на площі щочетверга тисяча-дві людей збираються для спілкування у вільному форматі. Завдяки цьому можна краще робити свою роботу! Ось, наприклад, якось зустрілися айтішник та агроном. І разом вигадали пристрій, який може «запрограмувати» город. Інновації, проривні речі завжди відбуваються на перетині.

Кожен із нас існує у власній «бульбашці». А формат, коли всі разом збираються на площі, робить із багатьох окремих бульбашок одну велику. Ми збираємося, щоб побачити: в інших галузях також живі люди, і з ними можна цікаво співпрацювати».

Власне, це твердження можна було б використати як один із епіграфів і до роботи громадського простору uCRAZYans!..

Голос народу

 

…Коли хвилі народу почали спадати, ми пішли в гості до партнерів, що спілкувалися з відвідувачами на стендах. І почули різноманітні, але в чомусь дуже схожі відповіді на хитре питання: «Що ж таке, власне, uCRAZYans? Ось саме для вас особисто?»

Дмитро Черкас, БУР: «Це фестиваль, який дає можливість побачити, що навколо тебе відбувається багато нового й цікавого».

Ірина Харламова, Гендерний клуб Дніпро: «Це спільнота українців, які дуже хочуть змін і активності. А ще можливість поспілкуватися з містянами. Бо часто активісти спілкуються переважно один з одним. А тут приходять люди з вулиці – і ти зустрічаєшся з реальністю. І краще розумієш, що відбувається у світі!»

Ярина Вишенська, Studway: «Це така концентрація ініціатив, і з кожною можна познайомитися практично. І приємно: атмосфера легка, офіціозу жодного! А ще це справжній нетворкінг. Я поспілкувалася з колегами з wayme – і вже думаємо про співпрацю. В одному проекті ми можемо додати їхній квест на наш маршрут. Для нас це додавання інтерактивної частини, а для них поширення: для всіх корисно!»

Антон Бек і Анастасія Соколова, A-Montage: «Це можливість об’єднати різних творчих людей – і показати більше, ніж змогла б лише одна організація. Це все одразу! Це фестиваль для душі».

Максим Кузнєцов, wayme: «Це творчі, трошки крейзануті люди, які не скаржаться, а активно щось змінюють і долучають інших до змін. Вирішуючи проблеми креативно й інноваційно!»

Юлія Шекет

P.S. А що ж громадянське суспільство? Як би його суть все-таки висловити максимально стисло й зрозуміло? А знаєте, це можливо всього у трьох словах! Ми підслухали їх там само, на Фестивальному причалі, на одній з лекцій. «Громадянське суспільство – це ми з вами», – сказала Марія Насєдкіна. А й справді, хто ж іще, як не ми! 🙂

Залиште коментар

Будь першим хто прокоментував

avatar
wpDiscuz