Дослідження соціального активізму та відповідальності у Маріуполі та Сєвєродонецьку

У квітні 2016 року ГО «Дивовижні» в межах проекту «Дивовижне залучення: сприяння інноваційному громадському активізму» було проведено соціологічне дослідження[1] у містах Маріуполі та Сєвєродонецьку. Збір даних був здійснений компанією Gfk-Ukraine.

За результатами дослідження в обох містах виявлена ситуація, коли загалом на рівні соціальних уявлень декларуються важливість соціальної відповідальності, активізму, спільних дій громадою, дотримання норм, але сукупна оцінка респондентами того яким є реальний поточний стан цих параметрів в їхньому місті зводиться радше до їх недостатньої поширеності.

В обох містах відносна більшість респондентів декларує індивідуальні установки на власну соціально відповідальну поведінку, підтримують тверджень щодо важливості активної соціальної позиції, дій спільно з громадою міста тощо.

Так близько 85% респондентів в обох містах заначили, що готові взяти участь в спільному заході містян з благоустрою міста.

Близько 75% респондентів в обох містах погоджуються з твердженням «Громадяни повинні брати безпосередню участь у вирішенні соціальних проблем, які їх стосуються взаємодіючи та співпрацюючи з державними та комунальними установами, іншими громадянами, а там де це під силу, вирішувати ці проблеми самостійно», а 60% респондентів у Маріуполі та 68% респондентів у Сєвєродонецьку погоджуються з твердженням «Для вирішення соціальних проблем пересічні громадяни мають бути активними, зокрема, об’єднуватись для спільних дій, організовувати соціальні акції, привертати увагу до наявних спільних проблем» на противагу з твердженнями, які передбачають соціальну пасивність та патерналістичні настанови.

Загалом, близько 80% мешканців обох міст вважають, що об’єднання мешканців міста дозволить впливати громаді на порядок денний в місті). Одночасно, в успішність процесу об’єднання мешканців міста довкола вирішення спільних проблем вірить близько 56% та 50% респондентів у Маріуполі та Сєвєродонецьку відповідно.

Поряд з цим, оцінюючи активність представників громад власного міста та будинку лише близько 25-35% респондентів вважають, що вони є активними.

Індивідуальні установки на соціальну відповідальність дисонують з оцінкою респондентами стану дотримання соціальних норм мешканцями міста.

Зокрема, близько 73% респондентів в обох містах вказали на те, що назагал більшість мешканців міста схильні до незначного порушення існуючих формальних та неформальних правил, хоча назагал їх дотримуються.

Близько 50-60% респондентів в обох містах вважають, що містяни загалом схильні до того, що смітять в громадських місцях, до недотримання правил дорожнього руху, до дачі та отримання хабарів, до байдужого ставлення в ситуаціях коли хтось порушує правила громадського порядку тощо.

Важливим компонентом, який визначає стан соціальної взаємодії є рівень довіри до інших. В обох містах високими є лише показники довіри до родичів. Близько 70% респондентів вважають, що мешканці більше орієнтуються на власні інтереси а не на допомогу іншим.  Відносна більшість декларує орієнтацію на самостійність, визначають, що те як складається їхнє життя залежить здебільшого від них самих, поряд з цим більше половини респондентів вказали, що орієнтуються на думку інших, приймаючи рішення.

Довіра до незнайомих людей є на низькому рівні – більше 90% респондентів в обох містах загалом не довіряють незнайомим мешканцям міста. Мешканцям своєї вулиці не довіряє близько 80% респондентів, сусідам по будинку – близько 60%. Рівень довіри до органів місцевого самоврядування є дещо вищим в мешканців Маріуполя (30-40% респондентів загалом довіряють) ніж в мешканців Сєвєродонецька (15-20%). Довіра до громадських організацій є невисокою: у Маріуполі на довіру вказали 30% респондентів у Сєвєродонецьку – 25%.

Відсутність довіри до незнайомих є блокуючим фактором для об’єднання в громади, відсутність інституційної довіри не сприяє конструктивній взаємодії та діалогу з державними інституціями.

Ціннісний фон міст (в дослідженні була використана методологія дослідження цінностей Ш.Шварца) характеризується більшою вираженістю групи цінностей пов’язаних з орієнтацією на спільне благо (коли важливою є якість життя та благополуччя для всіх людей, повага до інших, людська гідність тощо) і меншою вираженістю цінностей пов’язаних з важливістю особистого соціального та матеріального статусу, влади над іншими, особистого успіху тощо. Проте загалом позитивний ціннісний фон з позиції орієнтації а спільне а не на особисте благо дисонує з вираженою цінністю безпеки.

 

 

 

На нашу думку, стан загроженої безпеки (як матеріальної — пов’язаної з труднощами забезпечення базових потреб; так і ментальної — пов’язаної з “невпевненістю в завтра”) у поєднанні з низькими показниками широкої соціальної довіри є критичними соціальними бар’єрами для практик спільнодії та соціального активізму.

Залиште коментар

Будь першим хто прокоментував

avatar
wpDiscuz