Дослідження соціального активізму та відповідальності у Дніпрі та Запоріжжі

У квітні 2016 року ГО «Дивовижні» в межах проекту «Дивовижне залучення: сприяння
інноваційному громадському активізму» було проведено соціологічне дослідження
у містах Дніпро та Запоріжжя.
Збір даних був здійснений компанією Gfk-Ukraine.
Основна мета дослідження — зрозуміти соціальний контекст
(цінності, установки, оцінки, поведінку тощо) міст пов’язаний
з соціальним активізмом та соціальної відповідальністю.

За результатами дослідження в обох містах виявлені значні відносні частки мешканців міста з індивідуальними установками, які пов’язані з соціальним активізмом та відповідальністю.

Зокрема, з позиції формування мікрогромад у багатоквартирних будинках, респонденти декларують готовність до культури «добросусідства» та анонімну довіру до сусідів. Відповідаючи на запитання «Якщо б сусід з вашого будинку, з яким Ви не знайомі особисто, але зустрічали його раніше в будинку, звернувся б до Вас з проханням позичити якийсь побутовий предмет (дрель, м’ясорубку, драбину і т.п.), чи позичите Ви його сусіду?» відносна більшість респондентів з обох міст дає ствердну відповідь (74% та 67% у Дніпрі та Запоріжжі відповідно).

doslidgenya_1

З позиції розвитку культури соціальної відповідальності та активізму на противагу культурі патерналізму, яка зараз визначає спосіб дії та взаємодії громадян, позитивом є виявлена в обох містах значна частка мешканців з «внутрішнім» а не «зовнішнім» локусом контролю – тих хто вважає, що те як складається їхнє особисте життя, залежить від них самих, а не від зовнішніх обставин. В Дніпрі частка мешканців з такими установками складає близько 52%, в Запоріжжі – близько 50%.

Більшість опитаних декларує активні громадянські переконання. В обох містах близько 85% респондентів схиляються до думки що «Громадяни повинні брати безпосередню участь у вирішенні соціальних проблем, які їх стосуються взаємодіючи та співпрацюючи з державними та комунальними установами, іншими громадянами, а там де це під силу, вирішувати ці проблеми самостійно», близько 65% — «Для вирішення соціальних проблем пересічні громадяни мають бути активними, зокрема, об’єднуватись для спільних дій, організовувати соціальні акції, привертати увагу до наявних спільних проблем», близько 80-85 % вірять, що «Якщо мешканці міста об’єднаються, вони зможуть впливати на стан речей в ньому» (поряд з цим половина респондентів вірять, що мешканці міста здатні реально об’єднатись).

На запитання «Якщо у вашому місті буде організовано захід в якому самі мешканці будуть спільно облагороджувати простір міста (наприклад, прибирати парк, розфарбовувати лавки і т.п.) чи долучились б Ви до такого заходу?» відповідь «так», та «радше так» дали близько 85% респондентів в обох містах.

doslidgenya_2

Проте декларування описаних індивідуальних соціальних установок у відносної більшості респондентів дисонує з їхніми оцінками установок та дій мешканців міст загалом. Оцінюючи не себе, а загалом мешканців міста, сукупна оцінка респондентів зводиться до того, що у реальній поведінці мешканців обох міст такі індивідуальні установки не достатньо проявляються.

Зокрема, оцінюючи активність громади власного будинку та громади міста загалом активними громаду власного будинку вважає близько 23% респондентів в обох містах, а громаду міста близько 19% в Дніпрі та 24% у Запоріжжі. Зазначимо, що саме з жителями будинку респонденти пов’язують своє сприйняття того, хто є громадою – близько 40% в обох містах.

doslidgenya_3

Навіть у відповідях про власні дії, окремі результати не співпадають з задекларованим активізмом на рівні установок. Так 24% та 28% у Дніпрі та Запоріжжі відповідно вказали, що брали участь у волонтерських заходах, 7% та 9% відповідно — брали участь у соціальних мітингах, акціях проекту тощо. Хоча, наприклад, участь у толоках (суботниках) задекларували близько 46% респондентів в обох містах.

Зазначимо, що оцінюючи поведінку оточуючих людей близько 80% респондентів у Дніпрі та близько 74% у Запоріжжі вважають, що останні готові використати будь-які, навіть протиправні, аморальні способи дій або ж здатні при нагоді «згрішити», але здебільшого дотримуються правових і моральних норм.

Гіпотетично ми спостерігаємо ситуацію, коли оцінюючи себе респонденти виходять з уявлень «як правильно», а у відповідях пов’язаних з оцінкою інших маємо віддзеркалення того «як є», «як прийнято». В такій ситуації позитивом є те, що на рівні індивідуальних уявлень значна частка орієнтується на соціальний активізм та відповідальність, проте останні ще не є соціальною нормою.

Фактично ми можемо, наразі, говорити про наявність в обох містах лише позитивного соціального фону (існування індивідуальних установок) для стимулювання соціального активізму та соціальної відповідальності на рівні поведінки людей.

Ми припускаємо, що однією з причин, чому такі установки на рівні уявлень «як правильно», не проявляються в соціальній взаємодії є низькі показники довіри. Згідно результатів дослідження в містах схожа ситуація з показниками довіри, як і у всій країні – високим є показник довіри до родини, а показники анонімної довіри до незнайомих та інституційної довіри — є низькими. Середніми є показники довіри до знайомих, до сусідів по будинку та до міських волонтерських ініціатив.

doslidgenya_4

doslidgenya_5

Відсутність анонімної та інституційної довіри не сприяють тому, що установки на спільну дію та соціальний активізм проявлятимуться в групових діях громади міста. Відсутність довіри до незнайомих блокує об’єднання в громади, відсутність інституційної довіри не сприяє конструктивній взаємодії та діалогу з державними інституціями.

Ціннісний фон міст (в дослідженні була використана методологія дослідження цінностей Ш.Шварца) характеризується більшою вираженістю групи цінностей пов’язаних з орієнтацією на спільне благо (коли важливою є якість життя та благополуччя для всіх людей, повага до інших, людська гідність тощо) і меншою вираженістю цінностей пов’язаних з важливістю особистого соціального та матеріального статусу, влади над іншими, особистого успіху тощо. Проте загалом позитивний ціннісний фон з позиції орієнтації а спільне а не на особисте благо дисонує з вираженою цінністю безпеки. На нашу думку, стан загроженої безпеки (як матеріальної — пов’язаної з труднощами забезпечення базових потреб; так і ментальної — пов’язаної з «невпевненістю в завтра») у поєднанні з низькими показниками широкої соціальної довіри є критичними соціальними бар’єрами для практик спільнодії та соціального активізму.


Вибіркова сукупність: n=500 в кожному місті, репрезентативна населенню міст (теоретична статистична похибка вибірки не перевищує 4,4% при p=0,95).

Метод збору інформації: телефонні інтерв’ю (Computer assisted telephone interviews, CATI) з дзвінками на мобільні телефони (згідно з даними Gfk-Ukraine, рівень мобільної телефонізації в Дніпрі і Запоріжжя становить 99% і 97% відповідно).

Залиште коментар

Будь першим хто прокоментував

avatar
wpDiscuz